Батальйон (рота) у сторожовій охороні

Розділ восьмий

РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ

Загальні положення

295. Батальйон (рота) на місці може розташовувати­ся в районі зосередження, вихідному районі, районі очі­кування, районі відпочинку та інших районах. Район розташування призначається, як правило, на місцевості, яка має природні укриття і забезпечує захист підрозді­лів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосередження та потайне їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в по­трібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітар­но-епідемічному відношенні. Потрібно уникати розта­шування підрозділів поблизу важливих об'єктів, насе­лених пунктів, по яких противник може нанести масо­вані вогневі, ядерні та хімічні удари.

Розташування підрозділів у населених пунктах, як правило, здійснюється в умовах суворої зими або три­валої негоди, якщо немає часу на влаштування укрить поза населеними пунктами, або при наявності населених пунктів, звільнених від місцевих жителів.

Бригаді (полку) призначаються основний та запасний райони розташування.

Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу із району не робити зайвих пересувань. Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10 кв. км.

Рота в указаному їй районі розташовується, як пра­вило, вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машина­ми піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100—150 м, а між взводами 300—400 м. .

Мінометна (артилерійська) батарея батальйону розташовується в повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись у по­стійній готовності до відкриття вогню.

Кранатометний та протитанковий п ід -розділи батальйону розташовуються, як правило, з механізованими ротами.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших по­вітряних цілях.

Розвідувальний взвод розташовується поб­лизу командно-спостережного пункту.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються з урахуванням зруч­ності забезпечення підрозділів.

Розташування підрозділів під лініями електромережі, поблизу газо- та нафтопроводів не допускається.

296. До виходу батальйону (роти) в призначений район організовується його рекогносцировка. У склад рекогносцировочної групи, яка висилається старшим командиром, включаються, як правило, один із офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сер­жанту від кожної роти. Вони уточнюють місця розташу­вання рот, інших штатних і приданих підрозділів, командно-спостережних пунктів, стартові (вогневі) пози­ції зенітного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують та позна­чають під'їзні шляхи, зустрічають свої підрозділи та відводять у призначені місця.

Забороняється робити написи або виставляти покаж­чики з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів.

Під час розташування батальйону (роти) в районі, звільненому від противника, командир батальйону (ро­ти) заздалегідь організовує ретельну розвідку й очи­щення району від дрібних груп противника та його роз­відувально-сигналізаційних приладів, які залишилися. Виявлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ді­лянки місцевості позначаються й охороняються. При необхідності на шляхах руху пророблюються проходи або позначаються об'їзди. При наявності часу проводиться суцільна очистка району від мін. Для позначення пунк­тів і місць, несприятливих в санітарно-епідемічному відношенні, виставляються відповідні знаки.

Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у відведеному районі не допускається.

297. Під час постановки завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовомунаказі вказує:

механізованим, танковим та іншим штат­ним і приданим підрозділам —основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їхнього заняття та інже­нерного обладнання;

охороні — склад, позицію охорони (маршрут руху патрульних) та час її заняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття та ведення вогню, підтри­мання зв'язку та доповіді про противника, порядок зміни, пропуск та відзив;

зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені бойової готовності;

черговому підрозділу — склад, до яких дій бути готовим, район розташування та сигнали виклику.

298. Під час організації всебічного забезпечення командир передбачає заходи на випадок відбиття напа­ду наземного противника. З цією метою механізованим (танковим) та протитанковому підрозділам він указує рубежі розгортання та завдання; мінометній (артиле­рійській) батареї, гранатометному та приданому артиле­рійському підрозділам — вогневі позиції, а також визна­чає порядок підготовки рубежів розгортання (вогневих позицій) та виходу на них, можливий маневр вогнем та підрозділами. Для відбиття нападу повітряного против­ника командир батальйону (роти) визначає, які мати чергові засоби в підрозділах, та вказує порядок ведення вогню.

Після постановки завдань та організації всебічного забезпечення командир батальйону (роти) здійснює контроль за інженерним обладнанням району розташу­вання, технічним обслуговуванням озброєння, техніки, поповненням підрозділів ракетами, боєприпасами та іншими матеріальними засобами і підтриманням висо­кої бойової готовності підрозділів.

299.Війська під час розташування на місці охороня­ються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками" (батальйонами) на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

У батальйоні (роті) організовуються охорона, про-водовий зв'язок між командно-спостережними пунктами, попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, оповіщення про повітряного та на­земного противника, радіоактивне, хімічне, біологічне зараження, застосування запалювальної зброї, обмежу­ється пересування особового складу та техніки, а також проводяться заходи щодо маскування.

300. Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах — секретами у складі 2—3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйо­ну, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергу­вання спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається чер­говий підрозділ, як правило, у складі взводу. Він розта­шовується в указаному командиром батальйону місці і знаходиться в постійній готовності до знищення дивер­сійно-розвідувальних груп противника та виконання інших раптово виникаючих бойових завдань, а також для гасіння пожеж у районі розташування та поблизу' нього.

301. У роті організовується безпосередня охорона, яка здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування роти, і постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

У районі розташування батальйону (роти) поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті щілини, а при наявності часу влаштовує бліндажі та сховища. Для озброєння і техніки, зенітних та чергових вогневих засобів, підрозділів на позиціях охорони, а та­кож для ракет, боєприпасів, пального та інших матері­альних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються.

У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до околиць. Як укриття використовуються під-, вальні приміщення будівель, місцеві сховища та інші міцні спорудження.

Радіо- і тепловипромінюючі об'єкти маскуються спе­ціальними покриттями (екранами), поблизу них облад­нуються фальшиві об'єкти (теплові пастки). У районі розташування та на підступах до нього розгортаються і підготовляються шляхи для виходу підрозділів з нього та маневру під час відбиття нападу противника.

Підрозділи в районі розташування повинні знаходи­тися в постійній готовності до відбиття нападу наземно­го та повітряного противника, знищення його повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп.

Організовуючи боротьбу з повітряним десантом, командир батальйону (роти) повинен визначити місця, найбільш зручні для висадки десанту противника, вста­новити за ними постійне спостереження та підготувати маневр підрозділами.

302. Зміна району розташування батальйону (роти) проводиться за вказівкою старшого командира. У ви­падку раптового застосування противником зброї'масо­вого ураження, високоточної, запалювальної зброї або систем дистанційного мінування і при відсутності мож­ливості своєчасно доповісти старшому командиру зміна району може проводитися за рішенням командира батальйону (роти).

Для виходу роти з району, який підлягав дистанцій­ному мінуванню, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування, шляхом розстрілювання мін та іншими способами пророблюється прохід. Бойові маши­ни виходять до проходу самостійно, використовуючи свої комплекти розмінування, об'їжджаючи або розстрі­люючи виявлені міни.

303. У горах батальйон (рота) розташовується в міс­цях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або роз­гортання для відбиття нападу противника. Не допуска­ється розташування в районах, де можливі обвали, сні­гові лавини, повені та селеві потоки. Для укриття осо­бового складу, озброєння і техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

304. У лісі батальйон (рота) розташовується вздовж доріг та просік. У випадку виникнення лісової пожежі підготовляються шляхи виходу в запасні райони. Ряту­вальні роботи та гасіння пожежі здійснюється черговим підрозділом, а при необхідності і додатково виділеним особовим складом.

305. Зимою для розташування батальйону (роги) ви­бираються райони, які захищені від зітру. Особливу увагу приділяють підтримуванню у проїжджому стані доріг для виходу підрозділів із району розташування. Для обігріву особового складу обладнуються утеплені та опалювані укриття. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вжива-ються за­ходи для запобігання отруєння особового складу відпра­цьованими газами, переохолодження та обмороження.

Батальйон (рота) у сторожовій охороні

306. Сторожова охорона здійснюється, як правило, сторожовими загонами у складі посиленої роти та сто­рожовими заставами у складі посиленого взводу. Іноді на важливий напрямок у сторожовий загін від дивізії може бути призначений і батальйон, у цьому випадку в сторожову заставу від сторожового загону може при­значатися посилена рота.

307.Сторожовому загону (заставі) вказуються ру­біж оборони та смуга охорони і ведення розвідки. Смуга охорони по фронту може досягати: для батальйону — -10 км, для роти — 5 км, для взводу — 2 км.

Віддалення сторожової охорони від частин (підрозді­лів), які охороняються, повинно забезпечувати прове­дення ними маневру, організований вступ у бій і за­лежно від складу охорони може бути 5—15 км.

308. Батальйон (рота), призначений у сторожовий загін, займає і підготовляє до оборони вказаний йому рубіж, прикриваючи сторожовими заставами найбільш важливі напрямки. Рубіж, який займає сторожовий загін (застава), повинен бути зручним для оборони, за­безпечувати хороший обзір у сторону противника та обладнуватися в інженерному відношенні.

309. У смузі охорони сторожовий загін (застава) під­готовляє основні, а при наявності часу і запасні позиції. Проміжки між сторожовими заставами і танконебезпеч-ні напрямки повинні знаходитися під постійним нагля­дом і прикриватися вогнем артилерії та інших вогневих засобів. За вказівкою командира сторожового загону між сторожовими заставами організовується патрулю­вання, вперед і в сторони від сторожових застав можуть виставлятися сторожові пости, а на приховані підступи — секрети.

Резерв командира батальйону (роти) розташовуєть­ся в глибині оборони в готовності до маневру на загроз­ливий напрямок.

Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах командир батальйону (роти) організовує спостереження та висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор та дозорні відділення (танки).

310. Командир батальйону (роти), призначеного в сторожову охорону, одержавши завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, по карті приймає рішення, доводить завдання до підлеглих, потай виводить батальйон (роту) в район поблизу вказаного рубежу, організовує спосте­реження та охорону, проводить рекогносцировку, уточ­нює рішення, віддає бойовий наказ та організовує за­няття вказаного рубежу.

Під час постановки завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

сторожовим заставам — засоби посилення, смугу охорони, позиції та ступінь їхнього інженерного обладнання, де виставити сторожові пости, патрульних та секрети, рубіж, до якого вести розвідку, і порядок дій під час відбиття нападу противника;

резерву — район розташування, до яких дій бути готовим;

підрозділам артилерії — вогневі позиції і завдання щодо підтримки бою сторожових застав;

зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені готовності, а механізова­ним (танковим) підрозділам — порядок ведення вогню по повітряних цілях противника.

У шостому пункті бойового наказу крім часу готов­ності до виконання завдання командир батальйону (ро­ти) вказує час заняття позиції, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій.

311. Після віддання бойового наказу командир ба­тальйону (роти) організовує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення бою та захисту від висо­коточної зброї, визначає порядок підтримання зв'язку з підрозділами, а командирам сторожових застав та під­розділів, призначених для ведення розвідки, крім того, сповіщає і відзив.

Завдання сторожовим заставам, приданим засобам посилення, а також місця спостережних постів (спосте­рігачів), постів (пунктів) позначення уточнюються без­посередньо на місцевості під час рекогносцировки.

312. З одержанням даних про появу противника або застосування ним високоточної зброї, систем дистанцій­ного мінування командир батальйону (роти) доповідає про це командиру, який вислав охорону, та інформує сусідів.

Дрібні групи противника, які намагаються проник­нути до підрозділів, що охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон або знищує. Під час насту­пу переважаючих сил противника батальйон (рота) стійко утримує рубіж, який займає, і забезпечує роз­гортання та вступ у бій військ, які охороняє.

У випадку висадки в смузі охорони повітряного де­санту противника командир батальйону (роти) допові­дає командиру, який вислав охорону, та вживає заходів щодо знищення десанту.


6483587212214826.html
6483712970162978.html
    PR.RU™